До Комітету Народного Контролю звернулася мама школярки однієї зі шкіл Деснянського району Києва з розповіддю про те, як батьківські збори перетворилися на викачку грошей.

Людмила поскаржилася, що гроші батьки здають щокварталу по 300 грн, третина яких іде до «фонду школи», а класні кімнати все одно потребують ремонту.

При цьому директор школи працює в розкішному кабінеті з металопластиковими вікнами.

Журналісти knk.media дізналися, чи законне таке збирання коштів і як відслідкувати їх рух.

Ситуація з добровільно-примусовим збором коштів «на потреби школи» є поширеною у столиці та й в Україні загалом. Вона перетворилася на традицію, і понад 90 % батьків сприймають це як належне. Деякі з них, бідкаючись щодо сум, які витягає з їхніх кишень школа, розводять руками: «А що ми можемо вдіяти? Наша дитина тут навчається, якщо не заплатимо, їй знизять оцінки, життя не дадуть…».

«Шкільні побори зростають, — обурюється Людмила. — Моя дочка перейшла до другого класу, і наприкінці минулого навчального року з нас зібрали на підручники та на ремонт класу. Крім того, щомісяця ми здавали по 30 гривень до «фонду школи». На батьківських зборах перед новим навчальним роком нам сказали, що сума зростає до 35 гривень…». Платити жінка відмовилася, натомість звернулася по юридичну консультацію до адвоката.

Виявляється, згідно зі статтею 53 Конституції України, повна загальна середня освіта є обов’язковою. Цією ж статтею, а також статтею 2 Закону України «Про загальну середню освіту» (далі — Закон про середню освіту) передбачено право на безоплатну загальну середню освіту в державних і комунальних навчальних закладах. При цьому у статті 61 Закону України «Про освіту» (Закон про освіту) встановлено, що фінансування державних шкіл здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту в розмірі не меншому десяти відсотків національного доходу, а також валютні асигнування на основну діяльність.

За рахунок коштів підприємств, батьків та інших добровільних внесків можуть вводитися додаткові навчальні курси понад обсяг державної програми.

Додатковими джерелами фінансування є, зокрема, добровільні грошові внески, матеріальні цінності, одержані від підприємств, установ, організацій, окремих громадян.

Саме добровільними внесками адміністрація школи й називає кошти, які вона збирає з батьків. Тобто йдеться про благодійну діяльність батьків школярів в інтересах школи.

«Пересічні громадяни не знають, що така діяльність регулюється окремим Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», — розповідає столичний адвокат Наталія Крук. — Він визначає поняття, види, сфери й умови здійснення благодійної діяльності. Так, згідно зі статтею 1 цього Закону, благодійною діяльністю є добровільна особиста та/або майнова допомога, що не передбачає одержання благодійником від імені або за дорученням набувача такої допомоги (бенефіціара) будь-якої винагороди або компенсації».

Далі адвокат підкреслила, що однією зі сфер благодійної діяльності, визначених у статті  3 Закону про благодійність, є освіта. А статтею 5 передбачено, що благодійники можуть здійснювати благодійну діяльність спільно чи індивідуально у вигляді, зокрема, безоплатної передачі у власність коштів, іншого майна. Відповідно до частин першої і шостої статті 6 Закону безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей називається благодійною пожертвою. Благодійник має право здійснювати контроль за цільовим використанням благодійної пожертви.

Отже, єдиною законною формою «фонду школи» є благодійний фонд, зареєстрований у встановленому чинним законодавством порядку. І керівництво таких фонду і школи зобов’язане детально звітувати перед благодійниками про цільове використання коштів. Однак батьки учнів цієї школи не мають права вносити до фонду благодійні внески, оскільки вони отримують від цієї установи освітні послуги з навчання своїх дітей. Тим паче, вони не можуть робити це постійно і у визначених адміністрацією сумах.

До речі, збирати гроші на підручники керівництво школи теж не вправі. Річ у тім, що в межах права на повну загальну середню освіту держава зобов’язана за свій кошт забезпечувати підручниками учнів державних і комунальних шкіл. Тому 17 липня 2015 року прийнято Закон № 647-VIII, що набув чинності 7 серпня.

Ним збільшено видатки на забезпечення підручниками учнів загальноосвітніх шкіл за рахунок економії коштів на оплату праці та соціальне забезпечення народних депутатів України. На потреби учнів столичних шкіл у підручниках на 2015 рік держава виділила загалом 48 534 600 грн. Якщо ж керівництво вашої школи вважає, що цього замало, нехай знайде благодійників для фінансування достатньої кількості підручників, а не прикривається благими цілями для власного збагачення.

knk.media

(08.09.2015, http://nikorupciji.org/2015/09/08/shkilni-fondy-blahodijnist-chy-nezakonni-pobory/ сайт "Ні корупції! Блогери України проти корупції")