Державна реєстраційна служба України листом від 06.06.2014 №9300/05-15-14 «Роз’яснення щодо проблемних питань, які виникають при проведенні державної реєстрації речових прав на земельні ділянки», довела до відома органів державної реєстрації прав інформацію щодо проблемних питань, які виникають стосовно реєстрації права власності з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у разі виділення земельних часток (паїв) в натурі.

Згідно з частинами першою – другою статті 3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», підставами для виділення земельних у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження,сінокоси або пасовища).

Із вказаного вбачається, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування є фактичним розпорядником земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам на праві колективної власності.

Так, згідно з частиною дев’ятою статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом – після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Абзацом другим пункту 56 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2014 року №868 (далі - Порядок), передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новосформовану земельну ділянку в порядку відведення земельної ділянки із земель державної та комунальної власності заявник подає рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, який відповідно до законодавства наділений повноваженнями щодо передачі земельної ділянки у власність або користування, про затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або про затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки (в разі підготовки лотів до проведення земельних торгів).

Враховуючи наведене, при проведенні державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва у разі виділення земельних часток (паїв) в натурі із земель колективної власності слід керуватись вищенаведеним пунктом Порядку.